Тож дяка Богові (за те), що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали (й присвятили все своє життя). —До Римлян 6:17, АМР
Приймаючи Христа як свого Спасителя, ми отримуємо від Бога нове серце — серце, що прагне чинити правду. Проте минає деякий час, перш ніж наша поведінка починає співпадати з тим, що відбувається в нашому новому серці. Нерідко це дуже нас засмучує. Певна частина нашого єства прагне чинити добро, але інша його частина протистоїть цьому й чинить опір. Це і є та війна між тілом і духом, про яку апостол Павло пише в Посланні до Галатів 5:17.
Мало хто задумується, та в момент народження згори Бог дає нам усе потрібне для того, щоб провадити святе й слухняне життя. Наголошую, що ми стаємо новим створінням у Христі; усе старе припиняє існувати, і все в нашому житті оновлюється (див. 2 до Коринтян 5:17). Мені подобається казати, що ми стаємо новою духовною глиною і потім усе своє життя дозволяємо Святому Духові змінювати нас в образ Христа (див. До Римлян 8:29). Тож будьмо вдячними Господові за те, що маємо нове серце, яке прагне коритися Йому.
Радійте власним досягненням і не засмучуйтеся, адже Бог бачить ваше серце. Полишивши те, що позаду, і не припиняючи руху вперед до повної покори Богові, ми принесемо радість у серце Бога — Він буде нами задоволений. Зауважимо, що ми вчимося ходити з Богом, а ходіння, як відомо, — це найповільніший спосіб пересування. Можливо, ви ще не там, де хочете бути, але, слава Богу, принаймні у вас слухняне серце.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Замість фокусуватися на своїх обставинах, зосередьтеся сьогодні на Ісусові.