Горе вам, книжники та фарисеї, (нещирі) лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства, (неправедної здобичі, розбою, шахрайства) й (егоїзму, що веде до) кривди! —Матвій 23:25, АМР
Ісус часто докоряв релігійним лідерам Свого часу. Хоча вони й робили багато добрих справ, проте мали дуже неправильні мотиви. Отже, не завжди надмірна кількість побожних справ у житті означає, що їх виконавець перебуває у близьких особистих стосунках із Богом. Більш того, я вірю, що релігійна діяльність може не просто стати на заваді, а навіть зашкодити збудуванню й розвитку близьких стосунків із Богом, а відтак годі й мріяти про те, щоб чути Його голос.
Ісус помер для того, щоб дати нам можливість мати особисті стосунки з Богом — їм ми маємо віддати пальму першості в нашому житті. Жодні добрі справи не замінять їх. По суті, людина може присвятити своє життя добрим релігійним вчинкам, тоді як її серце буде далеко від Бога. Тому пильнуймо і якомога частіше “перевіряймо свої мотиви”. Бога більше цікавить те, чому ми щось робимо, ніж те, що саме ми робимо, коли йдеться про добрі релігійні вчинки. У Біблії сказано, що справжня побожність полягає в тому, щоб відвідувати вдів і сиріт, допомагати їм і дбати про них (див. Яків 1:27). Господь воліє, щоб ми щиро любили й турбувалися про скривджених людей, замість намагатися вразити одне одного своїми довгими, красномовними молитвами.
Насамкінець зазначу, що релігійні люди багато чого роблять задля здобуття й підтримки своєї гарної репутації, тоді як служіння Богові відходить на другий план. У їхніх планах розмаїття добрих корисних справ, однак дуже рідко чи майже ніколи вони не діляться з Богом тим, що у них на серці, і не прислухаються до Його голосу. Такі люди дуже рідко по-справжньому чують Бога або насолоджуються близьким спілкуванням із Ним.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Зосередьтеся на своїх стосунках із Богом, замість вдавати з себе перед іншими побожних людей.