Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
Тому (зараз) немає засудження (не визнано винними за правопорушення) тим, хто живе й ходить у Христі Ісусі не за наказами тіла, а за наказами Духа… – До Римлян 8:1, АМР
Коли під час великих зібрань я питаю, скільки людей впродовж усього свого життя постійно почуваються в чомусь винними, зазвичай щонайменше 80 відсотків присутніх у залі піднімають руки. Я довгий час належала до цих 80 відсотків, допоки раз і назавжди не вирішила, що не створена для життя з почуттям провини, а тому я більше не дозволятиму цьому зрадницькому відчуттю керувати моїм життям. Тож я почала ретельно вивчати, що написано в Божому Слові про почуття провини, а також уважно досліджувати Божий характер і Його природу. Я робила це, допоки не переконалася, що Він не є джерелом мого почуття провини.
До цього хибного почуття я ставлюся, немов до незаконного загарбника, що без попередження нападає на наші думки й свідомість, намагаючись завадити нам насолоджуватися життям, приготованим Богом. Воно не має ніякого законного права панувати в нашому житті, адже Ісус сповна заплатив за наші гріхи й провини. А якщо це почуття перебуває в нас незаконно, то наш прямий обов’язок відправити його назад туди, звідки воно прийшло, — у пекло!
Нізащо не дозволяйте почуттю провини красти у вас радість. Пам’ятайте, що ви не створені, аби жити, постійно несучи на собі тягар помилок, хиб і погрішностей. Агресивно протистійте почуттю провини, тільки-но воно у вас з’являється, приймаючи Божу любов і благодать, які допоможуть вам його здолати.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Святий Духу, я знаю, що не створений для життя з почуттям провини! Щоразу, коли воно намагатиметься оволодіти моїм серцем, будь ласка, нагадуй мені, що я отримав прощення й зцілення в Тобі завдяки Ісусовій жертві.