Бо тісні ті ворота, і вузька (й непроста) та дорога, що (змушує людину відчувати тиск і) веде до життя, і мало таких, що знаходять її! Матвій 7:14, АМР
Напевно, сьогодні ви можете пригадати щось зі своїх минулорічних подій або вчинків, що залишили певний відбиток, спогади про який стурбували б ваше сумління, спробуй ви зараз усе повторити. Можливо, п’ять років тому це взагалі не здавалося вам проблемою, та зараз Бог відкрив, що це є неправильним, а відтак ви більше не можете цього робити. Повірте, Бог звертається до нас і докоряє за наші прогріхи. Він співпрацює з намий допомагає змінити нашу поведінку, потім дає трохи часу перепочити. Врешті-решт, якщо ми готові Його слухати, то Він обов’язково вкаже нам на щось інше — те, що потрібно змінити у нашому житті.
Коли ви хоч трохи схожі на мене, то погодитеся з тим, що раніше ми йшли широкою й небезпечною дорогою, тоді як зараз прямуємо вузькою стежкою. Пам’ятаю, якось я сказала Богові: “Іноді мені здається, що моя життєва стежка день за днем стає все вужчою й вужчою”. Також я пам’ятаю, як колись Бог повів мене шляхом, який з часом став таким вузьким, що на ньому взагалі не лишилося місця для мене самої і забаганок моєї плоті! Тому не дивно чути слова апостола Павла: “Уже більше не я живу, а Христос в мені” (див. До Галатів 2:20). Коли Ісус приходить і замешкує в нас, Він поселяється в нашому серці назавжди й поступово розширює Свої володіння в нашому житті, допоки в самих нас майже не залишиться місця для старої, егоїстичної природи. Одного дня вам може здається, що прямуєте вузькою стежкою: ви наче стикнетеся з багатьма різними обмеженнями, тому що більше не зможете робити те, що робили раніше. То не засмучуйтеся — насправді це Божа присутність витискає вашу стару, егоїстичну природу з вашого життя, щоб повністю ним оволодіти й по-справжньому замешкати в серці вас.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ:
Не бійтеся нових обмежень, що з’являються у вашому житті; знайте, що вони звільнять у вашому серці додаткове місце для Божої присутності.