(Ось як) дивлюсь Я на (чоловіка, до якого дослухаюся: Я зглянуся на) вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом. —Ісая 66:2, АМР
Чуючи Божий голос, кожна людина опиняється перед вибором: відреагувати на Його слова зі смиренням і довірою, або дозволити своєму серцю затвердіти і, зрештою, проігнорувати Ним сказане. На жаль, серця деяких людей стають затверділими, коли вони не отримують бажаного чи проходять через певні життєві труднощі й випробування. Уявіть собі, саме це сталося й з Ізраїльтянами, коли вони блукали пустелю. У Своїй щедрості Бог приготував для них щось велике, надзвичайне й дивовижне, проте спершу вирішив перевірити, чи дійсно вони вірять у Нього. Господь навмисно обрав для Ізраїльтян довгу й нелегку дорогу через пустелю — Він бажав побачити, чи виконуватимуть вони Його заповіді. У Своєму Слові Бог наказує нам пильнувати, щоб не закам’яніти серцем своїм, як сталося з ними (див. До Євреїв 3:7–8). Усвідомте: замість вийти з пустелі кращими людьми, загартованими в труднощах і проблемах, Ізраїльтяни дозволили останнім оволодіти їхніми серцями, зробивши їх затверділими. Відтак люди стали жорстокосердими й не змогли пізнати Божих шляхів. Їхнє ставлення було дуже неправильне — вони не хотіли довіритися Богові, що, у свою чергу, завадило їм дійти до мети.
Тож принагідно хочу вас застерегти: не дозволяйте своєму серцю у скрутні часи стати затверділим. Адже жорстокосерді люди часто починають бунтувати, не дослухаючись до слів виправлення. Їм дуже важко почути голос Бога й побудувати нормальні стосунки як із Ним, так і з тими, хто їх оточує. Такі люди не хочуть сприймати точки зору інших; вони не розуміють нужд інших і зазвичай навіть не турбуються про це. Будучи зосереджені винятково на собі, вони далекі від співчуття до будь-кого.
Настійно, цілеспрямовано просіть Бога пом’якшити ваше серце, допомогти вам бути ніжними й чутливими до Його дотику і Його голосу.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Навіть, попри те, що все складається не так, як хотілося б, — довіряйте Богові й майте добре ставлення.