Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх, і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину (і про все, що стосується людей), бо знав Сам, що в людині було, (і вмів читати людські серця) – Іван 2:24-25, АМР
Одного разу після того, як я стала учасницею однієї неприємної ситуації в церкві, Бог показав мені уривок з Євангелія від Івана 2:24-25. У ньому згадується про стосунки Ісуса з Його учнями. В цьому уривку чітко і ясно сказано, що Ісус не довірявся їм. Хоча Він, щодо стосунків, і віддавав їм Себе стовідсотково, практично живучи з ними, та все ж усвідомлював, що вони недосконалі. Ісус розумів людську природу й тому не довірявся їм цілковито й повністю.
Цей факт і мені допоміг збагнути, що я почала довіряти людям у церкві так, як повинна була довіряти тільки Богові, а тому сама несподівано наразилася на неприємність, викликавши небажані для себе наслідки й розчарування.
У будь-яких стосунках із людьми є певна межа. Якщо не керуватися Божою мудрістю, то, скоріш за все, врешті-решт люди завдадуть нам болю. Іноді буває дуже легко потрапити в пастку, почавши думати, що деякі люди нас ніколи не підведуть. Зрештою, ми в будь-якому разі переживемо розчарування, виявивши, що вони не виправдали наших очікувань, сподівань, адже ніхто з людей не є досконалим.
На щастя, Бог незрівняний і досконалий — Він ніколи нас не розчарує. Господь повіки любить нас і добре до нас ставиться. Не довіряйте людям так, як можна довіряти тільки Богові. Краще повністю віддайте себе Йому. Бог — єдина надійна Особа в цілому світі, Яка ніколи не підведе й не розчарує.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, жодна людина не є досконалою — тільки Ти. Я прагну повсякчас довіряти Тобі й вірю, що Ти ніколи мене не розчаруєш. Сьогодні я знаходжу втіху у Твоїй досконалості й надійності.