Ми знаємо (це й упевнені в тому, що) тим, хто любить Бога, (хто дозволяє Йому брати участь у своїх справах), хто покликаний Його постановою (згідно з Його задумом і ціллю,) усе допомагає на добро, (ідеально вписуючись у Його план). До Римлян 8:28, АМР
Маю зазначити: коли Бог звертається до нас, і ми підкоряємося Йому, то робимо ми це за вірою. З точки зору звичайної людини найчастіше у нас немає жодних підстав для того, щоб повірити в правильність своїх дій, вчинків. Але саме так і працює віра. Нам доводиться ступити крок у невідоме з вірою в те, що ми слідуємо за Богом, хоча на ділі ми й не знаємо цього напевне з природної точки зору. Ми повинні діяти на основі віри в те, що почули саме Його голос. Наше життя з Богом — це найкращий у світі вчитель. Часто трапляється, що, не “не ступивши крок за вірою, ми так і не дізнаємося”, були ми праві чи помилялися. Іноді ми справді можемо припуститися помилки, ступити крок у неправильному напрямку. Думка про це може налякати нас, тому часто ми вирішуємо: “Напевно, краще буде просто сидіти в безпеці й не ризикувати“. Однак, якщо ми справді не відгукнулися на Боже спонукання ступити крок за вірою і вчинили саме так, то дуже скоро станемо просто нещасні. Повірте, відтак наше життя стане не просто чимось жалюгідним, а ще й нудним. Ми прагнутимемо пригод, але страх завадить нам пізнати радість, яку вони дарують людині.
Врешті я усвідомила наступне: якщо з чистим серцем ми робимо все можливе, щоб почути голос Бога, то Він неодмінно вшановує наші зусилля й покірність. Якщо ми рухатимемося вперед і, наче діти, довірятимемо Йому, покірно виконуючи, як нам здається, всі Його накази й настанови, то Він оберне навіть наші помилки нам на добро, коли раптом на певному життєвому етапі збилися з правильного шляху.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ:
Бог усе може використати нам на добро.