Хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господу? 1 Хронік 29:5, УТТ
Християни стають небезпечними для ворога тоді, коли починають провадити освячене життя, повністю присвятивши себе Богові. Така цілковита присвята означає, що ми віддаємо Господові все, ким ми є, і все, що маємо — тобто, коли нічого не залишаємо собі. Процес освячення передбачає наше звернення до Бога з проханням змінити нас і будь-яку сферу нашого життя, що, на Його погляд, потребує змін.
Щиро бажаючи відділити себе для Господа, щоб Він мав змогу нас використовувати, ми повинні спитати себе про існування в нашому житті сфер, стосовно яких ми відмовляємо Йому в доступі. Які маленькі, потаємні закутки приховані в нашому серці? А може, в ньому є дещо, стосовно чого ми кажемо: “Гаразд, Боже, можеш узяти все моє життя, окрім цієї сфери”. Або: “О, ні, Боже! Я не готовий до цього!” Або: “Боже, тільки не втручайся поки що в ці стосунки”. Або: “Господи, тільки не наказуй мені покинути це заняття”. Повне освячення не може “звучати” на кшталт: “Господи, я щодня читатиму Біблію, вивчатиму вірші напам’ять і берегтиму Твоє Слово у своєму серці, я молитимуся по кілька годин на день, але, будь ласка, не наказуй мені відмовитися від цієї однієї маленької хиби!” Ні, наше освячення є цілковитим і повним, коли ми щиро й самовіддано погоджуємося у своєму серці: “Я повністю віддаю себе Тобі, Господи. Звернися до мене й скажи, чого Ти від мене хочеш”.
Я не намагаюся сказати, що Бог забере в нас усе, таке рідне й любе нам, — Він ніколи цього не зробить. Однак усе, що маємо в житті, ми повинні тримати перед Ним на відкритій долоні. Господь має бути в змозі вирішувати, що для нас є справді корисним, а що — навпаки; і нам при цьому варто повністю довіритися Йому.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ:
Держіть своє життя перед Богом на відкритій долоні, нічого не утримуючи й не приховуючи від Нього.