Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки (одне роблю, бо це – моє єдине бажання:) забуваючи те, що позаду, я спішу до того, що попереду… – До Филип’ян 3:13, АМР
А що як?..
Що довше людина живе на цій землі, то частіше починає ставити питання «А що як?..», від чого її серце нерідко переповнюється смутком, або жалем, і безнадією. Та добра новина полягає в тому, що для всіх Ісусових послідовників питання «А що як?..» не повинно супроводжуватися смутком і жалем стосовно подій минулого. Воно має бути захоплюючим викликом, який дасть їм змогу побачити, що Бог приготував для них у майбутньому.
Я знаю одного пастора, який кинув виклик усім членам своєї церкви. Ось він: виконувати (лише впродовж одного місяця) чотири прості речі, щоб відділити себе для Господа на весь наступний рік. Пастор попрохав їх щодня молитися, раз на тиждень постувати, віддавати десятину й щонеділі приводити у церкву одного невіруючого. Результати були просто-таки вражаючими: у житті цієї церкви відбувся справжній прорив. Божа присутність відчувалася на кожному служінні. Прорив також здійснився у фінансах церкви — вона стала спроможною підтримувати декілька великих проектів і звести кілька будівель для служіння. Та найбільш вражаючим у всьому цьому став той факт, що члени церкви увійшли в нову пору свого життя, бо почали приводити феноменальну кількість людей до Бога.
Я хочу спитати у вас: а що як ви почнете шукати Бога сьогодні, на кшталт цієї церкви? А що як присвятите Богові все своє життя? А що як почнете рухатися вперед і спробуєте побачити, що Бог може зробити у вашому житті? Що тоді станеться?
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Господи, я не хочу все своє життя задаватися питанням «А що як?..» і так ніколи не побачити прориву у своєму житті. Я приймаю рішення почати відсьогодні по-новому Тебе шукати і з радістю прагну побачити всі дивовижні речі, які Ти зробиш у моєму житті.