Жертовність у шлюбі

Жертовність у шлюбі

Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті

Коли я (можу) говорити мовами людськими й ангольськими, та не маю любові (фундаментальної, жертовної, духовно відданої та натхненної Божою любов’ю до нас і в нас), то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! – 1 до Коринтян 13:1, АМР

Ще на початку нашого з Дейвом шлюбу Богові довелося показати мені, що моя любов до чоловіка буде справжньою тільки тоді, коли час від часу я чимсь йому поступатимуся, тобто жертвуватиму. Адже до цього я жадала, щоб усе завжди було винятково по-моєму, і дуже походила на бубон, що гудить, — про нього згадується у Першому посланні до Коринтян 13:1.

Любов — це найвища форма духовної зрілості. Щоб її досягти, часто доводиться чимсь пожертвувати. Якщо любов не вимагає певної жертви з нашого боку, то, можливо, на ділі ми взагалі не любимо іншу людину. Коли в нашому житті немає місця жертві, то, скоріш за все, своїм ставленням ми досі вдячні цій людині за якісь її минулі добрі вчинки, або просто вдаємо, що любимо її, для здобуття певного контролю над її життям. Однак досить важливо усвідомлювати, що справжня любов готова жертвувати. Тому всі ваші рішення повинні завжди ставити інтереси вашого чоловіка чи дружини понад свої власні. Поводячись так, ви наче приносите себе самих у жертву заради іншої людини.

Бог прагне, щоб чоловіки й жінки мале одне до одного жертовну й безумовну любов. Це означає, що не завжди все буде так, як ви того волієте. Але добра новина в тому, що партнери, приносячи кожен у жертву власні егоїстичні бажання й інтереси, зрештою матимуть щасливий шлюб!

Відкрийте шлях для перемін — помоліться

Боже, у своєму шлюбі я прагну крокувати за справжньою любов’ю. Сьогодні я приймаю рішення не завжди домагатися свого, а натомість бути готовим (готовою) чимсь жертвувати заради своєї дружини (чоловіка).

Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті

Facebook icon Twitter icon Instagram icon Pinterest icon Google+ icon YouTube icon LinkedIn icon Contact icon