Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув’язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі… І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали… – Діяння 16:25-26
Іноді ми опиняємося в настільки важкому й скрутному становищі, що годі й уявити, чи взагалі дочекаємося порятунку та полегшення. Але навіть за таких складних обставин ми повинні продовжувати чекати на Бога й довіряти Йому, зберігаючи просту дитячу віру. Аж гульк, несподівано Бог починає рухатися й діяти, причому так, як ми ніколи не думали й не гадали!
Павло й Сила знали, що означає чекати на Бога — в них добре це виходило. У шістнадцятому розділі Діянь апостолів розповідається історія про те, як на них напав обурений, розлючений натовп юдеїв, що кинули їх у в’язницю. У 24 вірші ми читаємо, що тюремний наглядач «їх повкидав до внутрішньої в’язниці, а їхні ноги забив у колоди». Замість пручатися, Павло й Сила просто вирішили почати співати й поклонятися Господові. Вони стали чекати на Бога. І раптом Господь послав землетрус, який відкрив двері в’язниці й звільнив їх від кайданів. Він дав їм жадану свободу!
Коли люди терпеливо й з надією чекають на Бога посеред найтяжчих випробувань і потрясінь, то Він несподівано приходить і починає діяти. Тому не здавайтеся! Не припиняйте вірити! Сподівайтеся й чекайте на Бога. Його сила безмежна, і Він обов’язково прийде вам на допомогу.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, хоч би якою жахливою була моя життєва ситуація, я роблю вибір хвалити Тебе навіть у в’язниці. Я знаю, Ти прийдеш мені на допомогу й почнеш рухатися «несподівано», коли настане слушний час, і обов’язково мене звільниш.