Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
(Повірте мені, я) щодень умираю (для себе. Тому і) свідчу (про це так відкрито), браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. – 1 до Коринтян 15:31, AMP
Ми не стаємо егоїстами — ми ними народжуємося. Та коли ми приймаємо Ісуса як свого Спасителя, Він замешкує в нашому дусі. А, навчившись «помирати для себе» і йти за Його Святим Духом, ми з часом можемо здолати власний егоїзм. Можливо, повністю він ніколи й не зникне з нашого життя, однак Той, Хто в нас, більший за того, хто у світі, і Він підтримує нас щодня, зараджує нам у цій боротьбі (див. До Галатів 5:16).
Поза всяким сумнівом, я ще не здолала повністю свого егоїзму і сумніваюся, що комусь колись якось це вдасться. Навіть апостол Павло, один із найвідоміших християн за всю історію людства, щосили боровся з егоїзмом. Навчитися проводити безкорисливе життя було для нього величезним викликом, власне, як і для кожного з нас. Він свідчив, що кожнісінький день йому доводиться «помирати для себе».
Ми покликані Богом до саможертовного життя, адже, будучи егоїстами, неможливо сподіватися щось змінити в цьому світі. Ми щодня мусимо помирати для себе. Зазвичай це непросто робити, але Бог обов’язково посприяє нам у цьому, давши Свою благодать, якщо довіримося Йому. Саможертовне, безкорисливе життя — це найкращий спосіб мати більше праведності, миру й радості в серці!
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Господи, мені ще є куди рости, але я розумію, що можу помирати для себе щодня, й Ти даси мені для цього силу. Покажи мені, будь ласка, як здолати егоїзм, щоб відкрити Тобі шлях ще більше діяти через мене.