А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий, лагідний голос. —1 Царів 19:11–12
Уявіть собі, коли кілька років тому я дізналася, що коні мають здатність спрямовувати звукові хвилі безпосередньо у внутрішнє вухо, я була в захваті. Хоча здебільшого конем потрібно керувати за допомогою вуздечки, закріпленої в нього навколо рота, деякі коні тримають одне вухо розвернутим у напрямку свого хазяїна. Одним вухом вони прислухаються до звуків, що долинають із навколишнього середовища, а іншим —до слів хазяїна, якому довіряють.
Пророк Ілля мав таку саму здатність, як деякі коні. Маючи всі можливі підстави для того, щоб злякатися своїх життєвих обставин, і нагальну потребу почути голос Бога, він був спроможний на це навіть попри шум і неспокій, які його оточували. Принагідно хочу нагадати вам, що незадовго до цього Ілля завдав поразки 450 лжепророкам у поєдинку між їхнім мовчазним ідолом Ваалом і єдиним істинним Богом. Тоді жорстока цариця Єзавель поклялася, що Божий пророк не доживе до наступного ранку. Ілля мав знати, як діяти далі! Отже, він вийшов і став на горі перед Богом. Сильний вітер пронісся через гори; потім стався жахливий землетрус; після цього з усіх боків пророка оточило полум’я. Та щойно воно згасло, і чоловік почув “тихий, лагідний голос”. Бог звернувся до Іллі не в сильному вітрі, землетрусі чи вогні. Його голос був у тихому шепоті. На щастя, вуха пророка були чутливі й навчені розрізняти голос Господаря. Тому він усе почув і виконав те, що сказав йому Бог, тим самим урятувавши власне життя.
Бог і досі звертається тихо, майже пошепки, до глибин нашого серця. Попрохайте Його дати вам вуха, що чують, — так ви будете спроможні сприймати Його тихий, лагідний голос.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Уважно слухайте Бога й майте вуха, чутливі до Його голосу.