Бо (той Дух, Якого ви отримали, не є) духом неволі та страху, але (той Дух, Якого ви отримали, є) Дух синівства, що (всиновив вас, і) через Нього кличемо: Авва, Отче! – До Римлян 8:15, АМР
Страх може суттєво впливати на наше життя, але він є нічим іншим, як тільки перекрученим варіантом віри, який нам намагається підсунути ворог. Диявол запевняє нас: «Повірте мені, у вас нічого не вийде. Ваші молитви безрезультатні і не принесуть вам ніякої користі, адже ви займаєте неправильне положення перед Богом. Ви — невдаха». Страх постійно наголошує на тому, ким ви не є, чого у вас немає, що вам не до снаги й ким ви ніколи не станете. Але в Біблії, Посланні до Римлян 8:15, написано, що ви — дитя Бога, яке вільно може називати Його «Авва, Отче».
За часів Ісуса слово «авва» використовувалося маленькими дітьми у зверненні до свого земного батька. Воно було аналогом нашого сучасного слова «тато», що є не таким формальним, як слово «батько» або «отець». Воно свідчить про близькість, яка існувала між дитиною і її батьком.
Ісус запевнив, що ми можемо називати Бога «Татом», адже Він урятував нас від будь-якого горя й страху. Господь завжди піклуватиметься про нас, Своїх улюблених дітей, тому без остраху й боязкості можемо сміливо наближатися до Нього з упевненістю, що Він прийме нас. Коли ми біжимо до Бога з усякою своєю проблемою чи будь-яким болем, Він уже чекає на нас і готовий прийняти у Свої обійми, щоб утішити, заспокоїти й розрадити.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Тату, дякую за те, що Ти зробив мене Своїм дитям. Я знаю, що Ти подбаєш про мене, і тому я більше не перебуваю в полоні страху. Я дуже люблю Тебе!