Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі! – Второзаконня 1:6
Ізраїльтяни блукали пустелею аж сорок років, намагаючись здійснити просто якусь одинадцятиденну подорож. Чому?
Одного разу у свої роздумах про цю ситуацію, я раптом почула, як Господь промовив: «Ізраїльтяни не могли рухатися вперед, бо мали пустельний менталітет». За відсутності позитивного бачення для свого життя ізраїльтяни не вміли мріяти про майбутнє. Їм конче потрібно було позбавитися цієї ментальності і почати довіряти Богові.
Насправді, чи варто дивуватися даному факту з історії цього народу… адже більшість із нас поводиться так само. Ми кружляємо навколо однієї і тієї ж гори замість того, щоб рухатися вперед. Ми марнуємо роки свого життя, намагаючись здобути перемогу над тим, з чим повинні були розібратися набагато швидше і раніше.
Нам потрібен новий менталітет. Ми мусимо почати вірити в те, що Боже Слово — це істина. В Євангелії від Матвія 19:26 написано, що з Богом усе можливо. Єдине, що Йому від нас потрібно, — це наша віра в Нього. Бог прагне, щоб ми просто вірили, і тоді Він подбає про все інше. Сьогодні Господь звертається до нас з тими самими словами, що прозвучали колись до ізраїльського народу: «Досить вам сидіти на цій горі!» Настав час рухатися вперед!
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, я вже згаяв достатню кількість часу, кружляючи навколо однієї і тієї ж гори у своєму житті. Я знаю, що з Тобою я спроможний рухатися вперед. Тому я довіряю Тобі і повністю покладаюся на Твою допомогу у звільненні від мого пустельного менталітету!