Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив, (з пошаною, хвалою й молитвою)! —Псалом 94:6, АМР
Я вірю, що поклоніння створює атмосферу, в якій Бог може звертатися до нас. Слову “поклоніння” важко дати чітке визначення. Воно більше спирається на сутність Бога, тобто те, Ким Він є, ніж на Його спроможність щось зробити для нас. Справжнє поклоніння йде з глибини нашого серця; воно є дорогоцінною, неймовірною спробою висловити наші відчуття по відношенню до Бога. Воно являється потужним вираженням нашого ставлення до Господа й представляє собою глибоку любов, удячність і відданість, що іноді буває важко передати словами. Між нами кажучи, людська мова не надто багата для повного описання справжнього поклоніння. По суті, останнє є таким особистим і інтимним проявом наших почуттів, що, напевно, нам і не потрібно намагатися обмежити його суть чи передати його значення за допомогою слів.
Поклоніння — це щось набагато більше за прості пісні. По суті, справжнє поклоніння, перш за все, є станом нашого серця й розуму. Ми спроможні пристрасно вклонятися Богові, навіть не заспівавши жодного звуку. Поклоніння народжується в наших серцях; воно наповнює наші думки, а потім висловлюється через наші вуста й поставу. Якщо наші серця сповнені благоговіння перед Богом, то внаслідок цього у нас може виникнути бажання співати, танцювати, плескати в долоні або підняти руки вгору на знак пошани. Також ми можемо просто підтримувати шанобливу тишу й спокійно стояти перед Богом. А ще у нас може виникнути бажання віддати Богові пожертви. Ми самі обираємо будь-який прийнятний для нас спосіб висловити свою любов до Бога. Проте всі ці дії, будь вони не підкріплені правильними мотивами, є просто законництвом і нічого не вартими в очах Бога.
Насамкінець раджу вам сьогодні щиро вклонитися Богові. Зробіть це тому, що ви любите Його, і не дивуйтеся, якщо Він захоче звернутися до вас саме в момент вашого поклоніння Йому.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Вклоняйтеся Богові з серцем, повним удячності за те, Ким Він є.