Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля, (тобто свобода від тягарів і здатність діяти вільно). —2 до Коринтян 3:17, АМР
Тема законництва ж бо таки важить, щоб до неї повертатися не один раз. Хоча в попередніх розділах я вже торкалася її, наголошуючи на тому, що законництво не дає нам жити за Духом, та зараз хочу обговорити це питання більш детально. Я вірю, що законництво — це величезна перешкода, що заважає нам почути голос Бога. Як на мене, неможливо відчути справжню радість, якщо не слідувати за Божим Духом, — а водночас іти за Духом і жити під законом просто неможливо. Законницьке ставлення стверджує, що кожна людина має завжди все робити так, як роблять це інші. Однак Божий Дух веде нас за Собою індивідуально, причому нерідко Він вдається до унікального, творчого способу.
Записане Боже Слово для кожного з нас є однаково пророчим — його неможливо тлумачити так, як кожному з нас заманеться (див. 2 Петра 1:20). Це означає, що Святе Письмо ніколи не говорить якійсь людині щось одне, а всім іншим — зовсім інше. Проте керівництво Святого Духа є особистим та індивідуальним окремо для кожного з нас. Так, прикладом, Бог може спонукати одну людину взагалі не вживати цукру через її проблеми зі здоров’ям. Проте це не означає заборону на цукор для всіх інших. Люди із законницьким ставленням намагаються послуговуватися Божим Словом для того, щоб зробити його законом для всіх інших. Колись я дізналася, що ще до Ісусового народження книжники й фарисеї взяли Десять Заповідей і перетворили їх на дві тисячі правил і постанов, які мали виконуватися всіма іудеями. Уявіть собі, як людям жилося під таким законом. Ось де справжній тягар!
Ісус прийшов, аби відпустити полонених на волю. Це не означає, що ми вільні робити все, що заманеться. Однак ми звільнилися від закону і тепер можемо слідувати за Святим Духом особисто й творчо — тим способом, яким Він обере вести нас за Собою.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Вірте, що Святий Дух звертатиметься до вас і вестиме за Собою протягом усього вашого життя.