А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. —Матвій 6:6
Взоруючи на свій досвід життя з Богом, я усвідомила, що ми не дуже добре вміємо берегти таємниці, які не варто комусь розповідати. У нашому вірші на сьогоднішній день сказано, що наша молитва має залишатися між нами й Богом — її не потрібно виставляти на показ перед іншими людьми. Ми прагнемо чути голос Бога, та щойно відчувши Його звернення до нас, Його слова у наш бік, ми одразу біжимо розповісти про це іншим. Можливо, іноді й варто це робити, але найчастіше те, що відбувається між вами й Богом, має залишатися таємницею.
Пригадаймо історію Йосипа. Коли одного дня Йосипові наснилося, що прийде час, і його батько й брати вклоняться йому, напевно, з його боку було дуже нерозсудливо розповідати про це своїм братам. Можливо, саме цю незрілість і нерозсудливість Богові довелося викорінити з Йосипового характеру, перш ніж довірити йому давно приготовану для нього відповідальність. Дуже часто наше небажання зберігати таємниці є ознакою незрілості. Я вважаю, що наша винагорода від Бога буде набагато більшою, коли ми, як сказано в наведеному вище вірші, навчимося розрізняти, що варто комусь розповідати, а що краще тримати при собі.
Повірте, Бог відкриє нам набагато більше Своїх таємниць, якщо бачитиме нашу надійність і розумітиме, що ми гідні довіри. Отож навчімося тримати певні таємниці у своєму серці, допоки Бог не дозволить нам їх розкрити.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Пильнуйте себе, щоб промовляти вам правильні слова, навіть коли емоції розбурхуються й охоплюють усе ваше єство.