Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде (ніжно й лагідно)! Ісая 40:11, АМР
Звертаючись до нас і ведучи за Собою, Бог не кричить на нас і не намагається підштовхувати в напрямку, в якому спонукає нас іти. Навпаки, Він веде нас лагідно, як добрий пастух, запрошуючи слідувати за Собою на зелені пасовиська. Господь хоче, щоб ми стали такими чутливими й сприйнятливими до Його голосу, що вистачатиме навіть Його тихого, обережного нашіптування, аби ми насторожилися й почали питати: “Що Ти намагаєшся мені сказати, Господи?” Щойно ми відчуваємо Боже спонукання почати або, навпаки, припинити щось робити, — мусимо зараз же Йому підкоритися. Усвідомлюючи, що, стосовно якоїсь справи, у нашому серці немає миру, ми повинні негайно зупинитися й прохати в Бога підказки щодо правильного подальшого напрямку.
У книзі Приповістей 3:6 читаємо: якщо будемо пізнавати Бога на всіх наших дорогах, то Він випростує наші стежки. Пізнання Бога таким чином означає повагу до Нього, шанобливе ставлення й праведний страх, а також прийняття до уваги Його думки стосовно кожного нашого кроку.
Для цього починайте кожен день із такої молитви:
“Господи, мені не байдуже до Твоєї думки, і я не хочу робити того, до чого Ти мене не спонукаєш. Якщо сьогодні я почну діяти шляхом, що не догоджає Тобі, будь ласка, покажи мені це, аби я одразу міг зупинитися, відвернутися від цього, кардинально змінити свій фокус і почати виконувати Твою волю. Амінь”.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ:
Понад усе турбуйтеся про те, що з того чи іншого приводу думає Бог.