Бо не дав нам Бог духа страху (чи боягузтва,) але (Він дав нам духа) сили, і любові, і (тихого й) здорового розуму, (і здержливості, і дисциплінованості). —2 до Тимофія 1:7, АМР
В духовному світі можна рухатися або вперед, або поступово відповзати назад. Можна або зростати, або повільно вмирати. Нерухомого або нейтрального християнства просто не існує. Неможливо своє християнське життя поставити на паузу або залишити десь на зберігання, допоки не настане більш слушний час. Тому конче потрібно пильнувати, щоб не припиняти руху вперед. Ось чому апостол Павло навчав Тимофія розігрівати Божий дар, що йому був даний, і розпалювати Божий вогонь у своєму серці (див. 2 до Тимофія 1:6). Схоже, Тимофієві було конче потрібно почути ці слова підбадьорення. Судячи з нашого вірша на сьогоднішній день, Тимофій, скоріше за все, боровся зі страхом. Взоруючи на досвід, можу запевнити, що кожного разу, даючи дозвіл страху охопити нас, ми стаємо нерухомими й пасивними. Страх ніби заморожує, паралізує нас і змушує стояти на одному місці; він заважає рухатися вперед.
Напевно, Тимофій злякався, бо за його часів християн дуже жорстоко переслідували. До того ж, навіть Павла, його наставника, кинули у в’язницю. Можливо, Тимофій питав себе, чи не така ж доля на нього чекає. Та попри своє становище, Павло переконував Тимофія обтруситися, повернутися на правильний шлях, вірно виконувати своє життєве покликання й не забувати, що Бог не дав йому “духа страху, але сили, і любові, і здорового розуму”.
Приймаючи повноту сили Святого Духа, ми отримуємо саме це: силу, любов і здоровий глузд. Отож за виникнення спокуси злякатися, не забувайте про це. Поговоріть віч-на-віч із Богом і дозвольте Святому Духові наповнити вас хоробрістю й упевненістю — так ви, всупереч усьому, зможете ніколи не припиняти руху вперед.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Будьте впевнені, що сьогодні ви спілкуватиметеся з Ісусом замість своїх проблем; не роздумуйте про свої негаразди, натомість більше розмірковуйте про Нього.