Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам’ятає! – Ісая 43:25
Чи спадало вам колись на думку, що ви маєте певні стосунки із самим собою? Напевно, ви ніколи над цим не замислювалися, та, проаналізувавши своє життя, ви зрозумієте, що проводите із самим собою більше часу, ніж із будь-ким іншим. А тому для вас вкрай важливо добре ладнати із собою, бо ви — єдина людина, від якої ви нікуди не втечете.
Ми повинні себе любити, звісно, не в егоїстичному, самозакоханому плані, потураючи своїм хибам, але збалансовано й благочестиво, просто погоджуючись, що на ділі все Боже творіння по суті своїй добре й прекрасне. Ніхто з нас не досконалий, і ми, можливо, теж маємо свої хиби й недоліки через неприємний досвід минулого життя. Та це зовсім не означає, що ми нічого не варті й взагалі ні на що не спроможні.
Наша любов до самих себе має бути такою, щоб ми не боялися сказати: «Я знаю, що Бог любить мене, тож я сміливо можу любити те, що й Бог. Мені не подобається те, що я роблю, однак я приймаю себе таким, як я є, адже Бог мене таким приймає». Ми повинні виробити в собі таку зрілу любов, щоб вона, не вагаючись, могла проголосити: «Я вірю, що кожного дня Бог змінює мене. Та в цьому процесі я не буду зневажати те, що Бог приймає. Я приймаю себе нинішнім, бо твердо знаю, що не завжди лишатимуся таким».
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, як написано в книзі Ісаї 43:25, Ти омив мої гріхи й приймаєш мене. Це означає, що я не повинен себе зневажати. Я можу любити себе, тому що Ти любиш мене!