І коли стоїте на молитві, то прощайте, (забувайте й відпускайте,) як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам (ваші власні) прогріхи і (недоліки і вже не згадував про них). —Марко 11:25, АМР
Повірте, бажаючи почути голос Бога, ми повинні приходити до Нього з чистим серцем. Єдиний спосіб мати таке — це завжди прощати всім своїм кривдникам, і тим, хто нас образив. Іноді нелегко пробачати, але прощення є передумовою для ефективних і потужних молитов, як читаємо в наведеному вище вірші.
Хоча Ісусові учні неодноразово чули Його проповіді про прощення, для них воно все одно було нелегким завданням. Якось Петро спитав у Нього: “Господи, скільки разів мені прощати й забувати про провину мого брата, якщо він зогрішить проти мене? Аж до семи разів?” (див. Матвій 18:21). По суті, Ісус відповів йому: “Ні. Краще будь готовий прощати йому до сімдесяти разів по сім!” Усвідомте, число “сім” символізує завершеність або досконалість, тож насправді Ісус мав на увазі наступне: “Не встановлюй жодних обмежень стосовно того, скільки разів ти маєш прощати; просто роби це стільки разів, скільки буде потрібно”.
Воно й не дивина, що пробачаючи людям їхній гріх, їхню провину, ми уподібнюємося до Христа; ми чинимо так, як чинить Бог, — адже Він справді вміє пробачати. Прощення — це милосердя, доведене до досконалості; це любов у дії — не така, що залежить від почуттів, натомість від вибору, або цілеспрямованого рішення коритися Богові. По суті, я вірю, що прощення є найвищою формою любові. Прощення й любов ідуть пліч-о-пліч. Отож коли ми проявляємо їх по відношенню до людей, це приносить честь і славу Богові, а також допомагає нам діяти в згоді з Ним і коритися Його Слову. Відтак ми неодмінно будемо чути Божий голос.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Пробачайте людям якомога швидше й частіше; робіть це від щирого серця.