Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати! – Діяння 20:35
Багато років тому я й гадки не мала, як сильно Бог наполягає на тому, щоб ми віддавали щось іншим людям. Тоді я вела егоїстичне життя. Я постійно страждала і шукала справжнього щастя, але на ділі тільки виснажувалася, страждала від стресу і геть не почувалася щасливою. Проте, з тих пір Бог навчив мене парі важливих принципів стосовно того, як досягти справжнього щастя. Тільки-но я збагнула, що щастя ― це побічний продукт наших добрих вчинків по відношенню до інших людей, я цілеспрямовано почала шукати, як допомогти оточуючим, і робила ще щоденно.
У Діяннях 20:35 читаємо: «Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!» Дивовижно. Невже може бути приємніше щось віддавати, ніж отримувати? З точки зору цього світу, таке ствердження позбавлене будь-якого сенсу. Ми живемо у культурі, де кожен намагається щось отримати від іншого. Зазвичай ми дивимося на людей, у яких є все, і міркуємо: «Ось хто, мабуть, по-справжньому щасливий». Але справжнє щастя приходить винятково тоді, коли ми постійно намагаємося віддати щось іншим. Це не означає віддавати мільйони доларів, щоб стати щасливим. Бог лише чекає від вас готовності і настрою віддати те, що маєте.
Я не хочу бути людиною, яка думає: «Ну, я і так достатньо роблю для людей. Я задоволена». Таке ставлення ніколи не принесе вам справжнього задоволення. Ні, я прагну допомогти якомога більшій кількості людей.
Тож, знайдіть сьогодні того, кому ви могли б щось віддати. Байдуже, чи це буде великий подарунок, чи гроші, а може, це буде ваш час чи ваше підбадьорення ― просто віддайте те, що маєте, і тоді зможете відчути справжнє щастя, що тільки й приходить тоді, як ми віддаємо.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, я знаю, що справжнє щастя приходить не тоді, коли я щось отримую, а тоді, коли віддаю. Я прагну справжнього щастя у житті, що приходить тільки тоді, коли забуваю про свої егоїстичні бажання і шукаю спосіб щось віддати людям, які мене оточують.