Кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. —Лука 18:14
У Євангелії від Луки 18:10–11 наведена історія про двох чоловіків, які прийшли до храму помолитися. Один із них був фарисеєм, а інший — митником. Ісус розповідає: “Фарисей, прийнявши величну позу, почав молитися так, ніби звертався до самого себе: Боже, дякую Тобі за те, що я не схожий на всіх інших людей — здирщиків, грабіжників, шахраїв, неправедних у серці своєму й житті, перелюбних — або ось на цього митника”. Потім він почав перелічувати всі свої чесноти.
Знаєте, що мені подобається в цьому уривку найбільше — у Біблії не сказано, що фарисей звертався в молитві до Бога. У ній (принаймні, у деяких перекладах) знаходимо, що він прийшов у храм помолитися, проте, на вигляд, молився “так, ніби звертався до самого себе”. У цьому уривку зі Святого Письма ми читаємо про чоловіка, що, як здавалося на перший погляд, молився до Бога. Проте в Біблії все ж сказано, що до Бога він не промовив жодного слова, натомість поговорив із самим собою! Мені здається, що іноді й ми молимося лише для того, щоб вразити людей, або навіть ще більш дивно — щоби вразити самих себе. Будьмо чесними: ми справді можемо бути в захваті від власного красномовства. Тож, звертаючись до Бога, молячись у згоді з іншою людиною або групою людей і намагаючись отримати слово від Нього, маємо пильнувати, щоб раптом не почати через молитву проповідувати іншим людям, щосили намагаючись звучати духовно. Просто відкриваймо своє серце перед Богом під час молитви! Молитися у згоді з іншими людьми неймовірно важливо, бо це надзвичайно потужна молитва. Однак затямте, що остання при цьому має бути щирою і виходити зі смиренного й покірливого серця.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Бог бачить усі ваші добрі справи, зроблені таємно, і відкрито вас винагородить за них.