Бог є Дух, (тобто Духовна істота,) і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись, (розуміючи, що духовний світ є реальним). —Іван 4:24, АМР
Ми спілкуємося з Богом у своєму дусі. Ісус сказав у нашому вірші на сьогоднішній день, що ми повинні вклонитися Богові в дусі і в правді, або в істині. Вірю, що бути цілковито й повністю щирими з Богом — це один зі способів, за допомогою яких можна розвинути з Ним близькі й особисті стосунки. Усе одно Господь знає все про нас, тому немає жодних причин не бути з Ним повністю відвертими. Розкажіть Йому про свої відчуття, про свою невправність і про те, що зробили не так, поділіться з Ним бажаннями, що сповнюють ваше серце. Говоріть з Богом щиро, як із близьким другом, якому довіряєте.
Зізнаюся, трапляється, коли я чітко знаю, що Бог хоче, аби я зробила дещо таке, чого робити не хочеться. Тоді я відкрито висловлюю Йому своє небажання, проте приймаю рішення послухатися Його, адже хочу бути покірною і показати Йому свою любов. Відмовки й виправдання ніколи не спрацюють, якщо ви прагнете близьких стосунків із Богом. Одна моя подруга колись розповіла мені, що хоча й знала про те, що має віддати певну суму грошей на розширення Божого Царства, насправді не хотіла цього робити. Вона була чесною з Богом і сказала Йому: “Я зроблю це, але насправді мені дуже не хочеться цього робити, тому я прошу Тебе: дай мені бажання віддати цю суму грошей”. Врешті-решт ця жінка стала дуже щедрою й навчилася віддавати Богові з радістю.
Хочу наголосити, що тільки правда здатна зробити нас вільними (див. Іван 8:32). Боже Слово — це правда. Адже Господь говорить те, що має на увазі, і має на увазі те, що говорить. За будь-якого хибного вчинку, маємо бути повністю відвертими з Богом стосовно нього. Відтак називаймо гріх гріхом і не шукаймо виправдань. Якщо ви були жадібні, то визнайте це. Якщо комусь заздрили — також не приховуйте цього. І збрехавши комусь, теж чесно в цьому зізнайтеся. Попросіть у Бога пробачення і прийміть його за вірою.
Вклоняючись Богові, маємо робити це в дусі й істині, тобто щиро й відверто. Раптом відчувши, що наш друг нещирий по відношенню до нас, ми зазвичай йому кажемо: “Досить викручуватися”, — маючи на увазі, що просимо його припинити хитрувати й лукавити, натомість поговорити з нами відверто. Я вважаю, що того самого хоче від нас Бог.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Досить викручуватися! Будьте щирі, коли спілкуєтеся з Богом!