Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
А віра то підстава, (обіцянка, впевненість у тому, що ми побачимо і зможемо доторкнутися до) сподіваного і доказ небаченого, (тобто здатність сприймати як реальність те, що ми не бачимо нашими звичайними очима). – До Євреїв 11:1, АМР
Коли ви розмірковуєте про майбутнє, чи переповнює ваше серце надія? Або ж, навпаки, ви з острахом і хвилюванням розмишляєте про невідоме?
Люди, що пережили Божу вірність у минулому, зазвичай дивляться з надією в майбутнє. Вони твердо впевнені, що будь-яке скрутне становище може перетворитися на дивовижне свідоцтво всього за кілька хвилин. З іншого боку, люди, які втратили надію, дивляться на життя через призму тривоги й боязкості. Цей стан є близьким родичем страху. Він краде в людей спроможність насолоджуватися життям і змушує постійно турбуватися про майбутнє.
Надія є повною протилежністю боязкості, страху й тривоги. Вона — близька родичка віри. Коли ми маємо віру в Бога, це дає нам надію, що, у свою чергу, впливає на наше світосприйняття. Відтак наше ставлення до життя і взагалі до майбутнього міняється на більш позитивне. Надія дає нам можливість віддати всі свої питання, на які не маємо відповідей, у Божі руки, зберігаючи при цьому мир у серці, сподіваючись на найкращий перебіг подій і благотворні наслідки. Тільки вірячи в любов, ви можете мати непохитну надію щодо себе. Адже Бог здатен подбати про вас і провести через будь-які випробування, життєві ситуації.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, я приймаю рішення й роблю вибір довіряти Тобі, адже знаю, що це сповнить моє серце надії та сподівання. Мені не слід боятися, бо Ти здатен подбати про мене, тому моя єдина надія — на Тебе.