Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих (інших – чи Ти любиш Мене свідомо, цілеспрямовано й вірно, як тільки може людина любити Отця)? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що (я) люблю Тебе! —Іван 21:15, АМР
У нашому вірші на сьогоднішній день бачимо, що Ісус питав Петра: “Чи ти любиш Мене?” По суті, це питання до Петра звучало с вуст Ісуса тричі. І після третього разу Петро засмутився, мовляв, чому Ісус йому ставить те саме питання, і не один раз. Отже, у відповідь Ісусові прозвучало: “Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе”. Далі, у Євангелії від Івана 21:18, дізнаємося, що було причиною Ісусових перепитувань про любов Петра по відношенню до Нього: “Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш…”
Колись давно Бог кинув мені виклик за допомогою цього уривку зі Святого Письма, адже, маючи свій власний життєвий план, я обирала власні шляхи. Пильнуйте, бо справді бажаючи виконати досконалу Божу волю, ми можемо стикнутися з Божим проханням зробити щось таке, чого на ділі ми не хочемо робити. Але, дійсно люблячи Господа, ми виконаємо всі Його накази й настанови, дозволивши Йому здійснити Свою волю в нашому житті.
Стосовно мене, то я вірю, що Своїм зверненням до Петра в Євангелії від Івана 21:18 Ісус показав нам наступне: коли ми були молодими християнами, менш зрілими, ніж є зараз, ми ходили, куди хотіли. Як немовлята в Христі ми робили те, що нам спадало на думку. Проте, досягаючи духовної зрілості, ми повинні простягнути наші руки й підкоритися Богові; ми повинні бути готові слідувати за Ним туди, куди, можливо, йти не хочеться. Тож навчімося одразу наслідувати Його, йти за Ним усюди, хоч би куди Він нас вів.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Чи ви готові сьогодні сказати Богові “так”, навіть не відаючи, куди Він збирається вас повести?