Клікніть тут щоб прослухати аудіоверсію статті
Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. – До Римлян 14:5
Ми, послідовники Ісуса Христа, маємо віддати все своє життя Богові й у всьому догоджати Йому (До Колосян 1:10). Та чомусь до звичайних, повсякденних клопотів ми ставимося інакше, ніж до більш «духовних» речей, які допомагають краще почуватися й виглядати більш «свято» перед Богом.
Нам варто усвідомити, що, по суті, немає ніякої відмінності між речами, які ми вважаємо звичайними й повсякденним, і тим, що нам здається святим. Різниця між ними існує тільки в нашому розумі й сприйнятті. Все, що ми робимо, то маємо присвятити, або віддати, Господові. Якщо при цьому наше серце чисте й сповнене любові, то й діло, яким ми займаємося, стає святим. Ваші звичні повсякденні справи, прикладом, поход у продовольчий магазин, можуть бути так само святими, як і молитва, за однієї умови: ви робите це для Божої слави й честі.
Послання до Римлян, 14 розділ, — надзвичайний уривок зі Святого Письма, що може принести вам свободу в цій сфері. Поділюся з вами своєю власною інтерпретацією п’ятого й шостого вірша. Існує дві категорії людей. Одна людина сприймає молитву й вивчення Біблії як більш святу справу, ніж звичайні, повсякденні завдання, чи доручення. Тоді як інша живе у справжній свободі в Господі й ставиться однаково до справ обох видів (ніби для неї усе святе), адже все, що вона робить — робить як для Господа.
Замість віддати Богові лише частину свого життя, вже сьогодні прийміть рішення: все, до чого ви прикладатимете руку, буде святим, бо все це ви присвячуватимете Господові, віддаватимете Йому як жертву.
Відкрийте шлях для перемін — помоліться
Боже, я прагну, щоб усе моє життя, а не якась його частина, було святим. Я віддаю всі свої повсякденні вчинки як жертву Тобі. Усім своїм життям я прагну шанувати Тебе й приносити Тобі честь і славу.