А на Давидів дім та на (всіх мешканців) Єрусалиму Я виллю Духа (благодаті, незаслуженої) милості та молитви. —Захарія 12:10, АМР
У наведеному вище вірші написано, що Святий Дух — це Дух молитви. Божий Дух дає нам щире й нестримне бажання молитися; це один зі способів, за допомогою яких Він звертається до нас. Можливо, ми навіть не усвідомлюємо, як часто Дух спонукає нас до молитви за певну людину чи ситуацію, бо нам здається, що ми просто випадково про них згадали. Мені й самій довелося навчитися розпізнавати, коли Бог прохає мене молитися про щось, і мушу зазначити, на це знадобилося немало часу й практики.
Одного разу, в понеділок, я раптом згадала про свого знайомого пастора. Протягом трьох наступних днів він ніяк не виходив у мене з голови. У середу, прийшовши на зустріч на певне підприємство, я зустріла секретарку цього чоловіка й одразу запитала в неї, як його справи. Від неї я дізналася, що пастор цілий тиждень хворів і на додачу до цього дізнався, що в його батька знайшли рак, який швидко розповсюджувався по всьому тілу. Тож я одразу зрозуміла, чому майже цілий тиждень у мене виникало бажання молитися за цього пастора. Маю визнати, що моя молитва за нього не була якоюсь особливою — я просто іноді згадувала про нього у своїх думках. Звісно, я дуже шкодувала, що пропустила можливість підкоритися Святому Духові. Однак я впевнена, що Бог використав інших людей, щоб вони долучилися до молитви й послужили йому, допоки я намагалася засвоїти цей серйозний і значний урок про те, як важливо прислухатися до Його голосу.
За таких обставин ми не повинні відчувати осуду; просто не ігноруймо подібних уроків і навчаймося з власних помилок. Дух молитви мешкає в нас, спрямовує нас і звертається до нас. Нам конче потрібно розвивати чутливість до Божих спонукань, щоб, тільки-но почувши Його прохання, відразу вдаватися до молитви за інших людей. Тоді ми зможемо стати свідками неймовірної Божої роботи в їхньому житті.
СЛОВО ВІД БОГА НА СЬОГОДНІ: Набагато краще помолитися за людину, аніж просто подумати чи згадати про неї.